Пошук статті
Кількість користувачів
Сьогодні : 53
За місяць : 149
Кількість
статей : 1018
А
Б
В
Г
Д
Е
Є
Ж
З
И
І
Й
Ї
К
Л
М
Н
О
П
Р
С
Т
У
Ф
Х
Ц
Ч
Ш
Щ
Ю
Я
Рубрики : Персоналії
Фрідьєва Надія Яківна

imageФрідьєва Надія Яківна [15(27).11.1894, Челябінськ Оренбурзької губ. – 17.12.1982, Харків] – бібліотекознавець, педагог, організатор вищої бібліотечної освіти, кандидат педагогічних наук (1956), професор, заслужений працівник культури УРСР (1966).

Народилася в сім’ї земського службовця. Рано втратила батьків. Виховувалася в сім’ї діда-священика. Із золотою медаллю закінчила 2-гу Уфимську жіночу гімназію (1910). У 1910–1912 рр. працювала народною вчителькою в сільській школі Златоустівського повіту Оренбурської губернії.

Вищу освіту здобувала в Петроградському сільськогосподарському інституті (1913–1916), але через матеріальну скруту після третього курсу змушена була перервати навчання і повернутися на Урал. Під час навчання познайомилася й одружилася з Д. Баликою – згодом відомим радянським бібліотекознавцем.

У 1916–1917 рр. працювала в с. Шаран Белебеївського повіту Уфимської губернії у земських установах – завідувачкою відділу позашкільної освіти, завідувачкою павленківської бібліотеки. Відтоді діяльність Н. Фрідьєвої була пов’язана з бібліотечною справою.

У 1917–1918 рр. – завідувачка міської бібліотеки Белебеївської міської управи; у 1918–1919 рр. – губернський інструктор з бібліотечної роботи відділу народної освіти (Уфа); з переїздом до м. Томська, у 1919–1921 рр., – завідувачка показової бібліотеки культвідділу спілки кооперативів «Томський кооператор», разом із Д. Баликою стала одним з організаторів Музею бібліотекознавства – центру практичної і наукової роботи з бібліотечної справи в Томську. Розробляла програми з підготовки та перепідготовки бібліотекарів, вела заняття на бібліотечних курсах, працювала губернським інструктором з бібліотечної роботи Томської губполітосвіти. Читаючи лекції на бібліотечних курсах в Уфі і Томську, Н. Фрідьєва водночас опублікувала свої перші праці з питань поліпшення бібліотечної справи, з-посеред яких особливе місце посідають статті «Техніка народної бібліотеки», «Шляхи позашкільного будівництва», «Трудовий початок в новій бібліотеці» та інші, спрямовані на удосконалення діяльності книгозбірень на периферії, брала участь у підготовці методичного посібника для бібліотек, опублікованого в Красноярську (1920). Рік провчилася на філософському відділенні історичного факультету Томського університету (1919–1920).

imageУ 1921 р., рятуючись від голоду в Сибіру, молоде подружжя перебралося до Києва. Тут Н. Фрідьєва працювала до жовтня 1928 р. на посадах інструктора з бібліотечної роботи, методиста губ(окр)політосвіти. У 1924 р. створила та очолила Київське бібліотечне об’єднання при Центральній робітничій бібліотеці ім. ВКП(б) (нині – Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого), до якого входило понад 220 бібліотечних працівників міста. Як одну з найактивніших і досвідчених організаторів бібліотечної справи в Києві, Н. Фрідьєву обирали делегатом Першого бібліотечного з’їзду РРФСР (1924), Першої конференції наукових бібліотек УСРР в складі групи бібліотекарів-активістів Київського бібліотечного об’єднання (1925), Першого Всеукраїнського з’їзду бібліотечних робітників у Харкові (1926), на яких вона виступала з доповідями.

Однією з перших в Україні Н. Фрідьєва приділяла значну увагу використанню наукових методів у бібліотечній роботі, системному підвищенню кваліфікації бібліотекарів. Задля цього розробила авторську навчальну програму для регулярного міського бібліотечного семінару, яким керувала кілька років. З цією ж метою на початку 1925 р. вона створила та очолювала до жовтня 1928 р. кабінет бібліотекознавства як самостійний структурний підрозділ при Центральній робітничій бібліотеці ім. ВКП(б), який після багаторічної перерви було відновлено у вересні 1964 р., нині він діє як сектор організації професійної самоосвіти НБУ імені Ярослава Мудрого. У 1926–1928 рр. працювала (на громадських засадах) науковим співробітником Українського наукового інституту книгознавства (УНІК), була членом президії Кабінету вивчення книги й читача. В УНІК ініціювала та успішно реалізувала соціологічне дослідження, спрямоване на з’ясування потреб, інтересів, смаків і запитів читачів. Результати цього масштабного дослідження узагальнила у співавторстві з Д. Баликою в праці «Изучение читателя: опыт методики» (1927, 1928 – виправлене й доповнене видання).

image
Абетка сільського бібліотекаря / Н. Фрідьєва, Я. Кереказ [Керекез]. Харків, 1929. 90 с.
У жовтні 1928 р. Н. Фрідьєва згідно з рішенням Наркомосу УРСР була переведена до Харківського інституту народної освіти (ХІНО, нині — Харківська державна академія культури, ХДАК) з метою розгортання планомірної роботи із забезпечення підготовки фахово навчених бібліотекарів. На факультеті політосвіти ХІНО вона створила та очолила першу в Україні кафедру бібліотекознавства, протягом 1928–1931 рр. керувала першим в Україні бібліотечним факультетом, організованим у структурі наступника ХІНО –  Всеукраїнського інституту комуністичної освіти (ВУІКО). На факультеті здійснювалася підготовка організаторів бібліотечної справи, а згодом – організаторів-методистів, існували плани щодо цільової підготовки наукових і науково-педагогічних кадрів, зокрема для бібліотечних технікумів, що створювалися в кожній області України. За її ініціативи у 1931 р. при кафедрі бібліотекознавства у ВУІКО відкрито аспірантуру з методики роботи з читачем, літератури для дітей та бібліографії. Одночасно на кафедрі вперше було організовано вечірнє відділення для підготовки бібліотекарів без відриву від виробництва.  З 1931 по 1935 рр. – виконувачка обов’язків професора, продовжувала керувати кафедрою бібліотекознавства, яку через деякий час реорганузували в кафедру бібліотечної роботи ВУІКО. Н. Фрідьєву справедливо вважають одним із фундаторів Харківської бібліотечної школи.

У квітні 1935 р. Н. Фрідьєва вимушено залишила викладацьку діяльність у ВУІКО внаслідок необґрунтованих політичних звинувачень з боку колег у «меншовицькому ідеалізмі», «активному просуванні американського бібліотечного досвіду», «реакційній контрабанді в галузі бібліотекознавства та книгознавства» – як елементів загальної ідеологічної кампанії з переслідування кращих представників української культури і науки у першій половині 1930-х років. Вчена перейшла на практичну роботу в Центральну наукову бібліотеку (ЦНБ) відновленого в 1933 р. Харківського державного університету (нині – ЦНБ ХНУ ім. В. Н. Каразіна), де працювала з 1935 по 1941 рр. ученим секретарем, одночасно – завідувачем науково-бібліографічного відділу. Будучи єдиним у бібліотеці висококваліфікованим фахівцем і фактично виконуючи обов’язки директора установи, Н. Фрідьєва займалася питаннями впорядкування, переобліку і каталогування фондів книгозбірні, облаштування й електрифікації її приміщень, ефективної організації обслуговування читачів тощо. Вела й наукову роботу, зосереджуючись на історико-бібліотекознавчих студіях. Матеріали ґрунтовного історико-бібліотекознавчого дослідження вчена виклала в історичному нарисі «Центральна наукова бібліотека Харківського державного університету: до 135-річчя її існування» (1940). Того ж року розпочала навчання на заочному відділенні історичного факультету Харківського університету, але воно було перерване війною. Н. Фрідьєва не змогла евакуюватися в тил і залишилася в окупованому місті з сином і старою матір’ю, перебиваючись випадковими заробітками; її квартира була зруйнована внаслідок влучання снаряда.

Зі звільненням Харкова від німецьких загарбників Н. Фрідьєва з 1943 по 1947 рр. працювала спершу вченим секретарем, а згодом – заступником директора з наукової роботи ЦНБ Харківського державного університету (нині – ЦНБ ХНУ ім. В. Н. Каразіна). Одночасно з лютого 1944 до вересня 1947 р. виконувала обов’язки доцента, декана бібліотечного факультету та завідувача кафедри бібліотекознавства Харківського державного педагогічного інституту (нині – національного педагогічного університету) ім. Г. С. Сковороди, започаткувавши в ньому підготовку бібліотечних кадрів.

З відновленням у 1947 р. діяльності Харківського державного бібліотечного інституту (нині – ХДАК) Н. Фрідьєва впродовж 20-ти років, до 1 вересня 1968 р., працювала у виші – старшим викладачем, доцентом, завідувачем кафедри бібліотекознавства, об’єднуючи навколо себе висококваліфікованих фахівців: А. Ашукіна, Р. Гуревич, І. Каганова, О. Майбороду, Є. Тамма та ін. Під керівництвом вченої, у складних умовах повоєнного відновлення інституту та браку навчально-методичної літератури, заново створена її зусиллями кафедра зуміла належним чином організувати роботу й забезпечити повноцінний навчальний процес.

Поряд з організаційною та викладацькою роботою Н. Фрідьєва не полишала й наукову діяльність, продовжуючи спеціалізуватися на регіональній історії бібліотечної справи. У жовтні 1954 р. у Московському державному бібліотечному інституті ім. В. М. Молотова (нині – Московський державний університет культури і мистецтв) Н. Фрідьєва успішно захистила кандидатську дисертацію «Публічна, громадська і безплатні народні бібліотеки м. Харкова до 1917 року», за результатами якої їй було присуджено науковий ступінь кандидата педагогічних наук (1956). Ця дисертація стала чи не першою в повоєнний час ґрунтовною науковою працею з бібліотечної тематики в Україні, у період, коли бібліотекознавчі дослідження в республіці практично не велися.

У 1963 р. у Москві вийшла друком монографія Н. Фрідьєвої «Жизнь для просвещения народа: (о деятельности Х. Д. Алчевской)».

Від 1970 р. Н. Фрідьєва перебувала на заслуженому відпочинку, проте продовжувала свої наукові студії, не перериваючи зв’язків з Харківським державним інститутом культури (нині – ХДАК). Зокрема, у співаторстві із З. Гімальдіновою, І. Дьомкіним, Ф. Єщенком, Т. Самійленко, Т. Скрипник підготувала навчальний посібник «История библиотечного дела на Украине (1917–1932 гг.)» (1975).

Науковий доробок Н. Фрідьєвої налічує майже 75 праць. Друкувалася в журналах «Бібліологічні вісті», «Красный библиотекарь» (понад 20 статей), «Бібліотека в соціалістичному будівництві», науково-методичному збірнику «Бібліотекознавство і бібліографія» та ін. Основна проблематика її публікацій стосувалася питань удосконалення бібліотечної справи, її історії, психології сприйняття книги, методики роботи з читачами й керування читанням. На особливу увагу в науковому доробку вченої заслуговує стаття «До питання про бібліотекознавство як науку» (1971), в якій висвітлено позицію вченої щодо місця бібліотекознавства в системі наук, визначено його об’єкт та предмет. Під об’єктом бібліотекознавства вона розуміла бібліотеку як цілісне утворення, яка є явищем духовного життя суспільства, нерозривно пов’язаним з культурою людства і є одним з найсуттєвіших його компонентів. Н. Фрідьєва підкреслювала, що бібліотека є носієм та зберігачем найвеличніших скарбів духовної культури людства, писемності й книги, всеохопних компонентів культури. Предметом бібліотекознавства вона вважала суспільні функції бібліотек. Бібліотекознавство визначала як науку про принципи організації роботи бібліотек і бібліотечної справи, організації і методів їхньої роботи. Вона однією з перших обґрунтувала необхідність розроблення теорії бібліотечного обслуговування населення та заклала теоретико-методичні основи соціологічних досліджень в бібліотеках та бібліотечної професіології.

image
Фрідьєва Надія Яківна : (до 120 річчя від дня народження) : біобібліогр. покажч. Харків, 2015. – 72 c. (Видатні педагоги Харківської державної академії культури)
Нагороджена відзнакою «За відмінну роботу» Міністерства культури СРСР (1959). У грудні 1966 р. однією з перших серед бібліотечних фахівців отримала почесне звання заслуженого працівника культури УРСР.

На відзначення 100-річчя від дня народження вченої зусиллями бібліотечної громадськості Харкова була проведена наукова конференція (1994). Згодом у ХДАК щороку проводилися читання, присвячені Н. Фрідьєвій. У квітні 2014 р. на базі ХДАК відбулася наукова конференція «Надія Яківна Фрідьєва – видатний український бібліотекознавець і педагог». Наступного року бібліотекою ХДАК видано бібліографічний покажчик «Фрідьєва Надвія Яківна: до 120-річчя від дня народження» (укладачі С. Євсеєнко, Н. Березюк, науковий редактор Н. Кушнаренко).  Основні дати біографії вченої уточнено за її особовою справою, що зберігається в архіві ХДАК.

Архівні документи, пов’язані з Н. Фрідьєвою, зберігаються в архіві ХДАК (ф. 1, оп. 1л, спр. 4349), архіві ЦНБ ХНУ ім. В. Н. Каразіна (спр. 14), Інституті рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (ф. 47, № 128, арк. 114). Деякі публікації та особові документи вченої наведені під варіаціями прізвища Фридьєва та Фрідієва.

Твори

Київське бібліотечне об’єднання / Н. Фридьєва  // Бібліологічні вісті. – 1926. – № 4. – С. 89–91.

Изучение читателя : опыт методики / Надежда Яковлевна Фридьева, Дмитрий Андреевич Балика ; под ред. М. А. Смушковой. – 2-е изд., испр. и доп. – Москва ; Ленинград : Долой неграмотность, [1928]. – 158 с.

Абетка сільського бібліотекаря / Н. Фрідьєва, Я. Кереказ [Керекез]. – Харків : Держвидав України, 1929. – 90 с.

Запис попиту як метод вивчання читача і український читач за матеріалами попиту УНІКу / Н  Фрідьєва // Бібліотека і читач на Україні / Укр. н.-д. ін-т книгознавства, Секція соціології. – Харків ; Київ : Держ. вид-во України, 1930. – 240 с. – (Труди Ін-ту книгознавства ; т. 2. Праці Кабінету вивчання книги й читача / за ред. Д. Балики ; зб. 1). – С. 116–144.

Центральні округові бібліотеки України (за матеріалами обслідування кабінету вивчання книги й читача при УНІКу) / Н. Фрідьєва // Бібліотека і читач на Україні / Укр. н.-д. ін-т книгознавства, Секція соціології. – Харків ; Київ : Держ. вид-во України, 1930. – 240 с. – (Труди Ін-ту книгознавства ; т. 2. Праці Кабінету вивчання книги й читача / за ред. Д. Балики ; зб. 1). – С. 61–81.

Читач київських політосвітніх бібліотек в 1926/27 р. (доповідь в Кабінеті вивчання книги й читача УНІКу) / Н. Фрідьєва // Бібліотека і читач на Україні / Укр. н.-д. ін-т книгознавства, Секція соціології. – Харків ; Київ : Держ. вид-во України, 1930. – 240 с. – (Труди Ін-ту книгознавства ; т. 2. Праці Кабінету вивчання книги й читача / за ред. Д. Балики ; зб. 1). – С. 174–188.

Подготовка библиотечных кадров на Украине (библиотечное отделение Института политпросвета в Харькове) / Н. Фридьева // Красный библиотекарь. – 1930. – № 10. – С. 42–45.

Система підготовки бібліотечних кадрів на Україні в другу п’ятирічку : (в порядку обговорення) / Н. Фридьєва // Бібліотека у соціаліст. будівництві. – 1933. – № 1. – С. 14–20.

Центральна наукова бібліотека Харківського державного університету : (до 135-річчя її існування) : іст. нарис / Н. Я. Фридьєва // Короткі нариси з історії Харківського державного університету. 1805–1940 / Харків. держ. ун-т ім. О. М. Горького. – Харків, 1940. – Т. 135. – С. 107–132.

Бесплатные народные библиотеки в г. Харькове в период первой русской революции / Н. Я. Фридьева // Учен. зап. / М-во культуры УССР, Харьк. гос. библ. ин-т. – Харьков, 1956. – Вып. 2. – С. 141–162.

Жизнь для просвещения народа : (о деятельности Х. Д. Алчевской) / Н. Я. Фридьева. – Москва : Изд-во Всесоюз. кн. палаты, 1963. – 100 с. – (Деятели книги).

Вивчення читачів і керівництво читанням у масових бібліотеках України : (у пошуках шляхів до розуму і серця кожного читача) / Н. Я. Фрідьєва // Бібліотекознавство та бібліогр. : респ. міжвід. наук.-метод. зб. / М-во культури УРСР. –Харків, 1966. – [Вип.] 3. – С. 5–18.

Дмитро Андрійович Балика (1894–1971 рр.) / [Н. Я. Фрідьєва] // Бібліотекознавство та бібліогр. : міжвід. респ. зб. / М-во культури УРСР. – Харків, 1971. – [Вип.] 10. – С. 101–106. – Без підпису. 

До питання про бібліотекознавство як науку / Н. Я. Фрідьєва // Бібліотекознавство та бібліогр. : міжвід. респ. зб. / М-во культури УРСР. – Харків, 1971. – Вип. 11. – С. 15–23.

История библиотечного дела на Украине (1917–1932 гг.) : учеб. пособие / З. В. Гимальдинова, Н. Я. Фридьева, Ф. А. Ещенко, Т. П. Самойленко, И. В. Демкин, Т. А. Скрипник ; под ред. Т. А. Скрипник ; М-во культуры УССР, Харьк. гос. ин-т культуры. – Харьков, 1975. – 208 с.

 

Джерела 

Каганов І. Я. Славний ювілей (до 50-річчя громадської, наукової і педагогічної діяльності Н. Я. Фрідьєвої) / І. Я. Каганов // Бібліотекознавство та бібліографія : Респ. міжвід. наук.-метод. зб. – Харків, 1966. – [Вип.] 3. – С. 151–159.

Волкова С. И. Советский библиотековед Н. Я. Фридьева / С. И. Волкова // Советское библиотековедение. – 1980. – № 2. – С. 121–122.

Самійленко Т. П. Внесок Н. Я. Фрідьєвої у вивчення книги і читача : до 100-річчя від дня народж. / Т. П. Самійленко // Культура України: історія і сучасність : тези доп. міжнар. наук.-теорет. конф., 25–26 жовт. 1994 р. / М-во культури України, Харків. держ. ін-т культури. – Харків, 1994. – С. 119–121.

Березюк Н. Надія Фрідьєва / Н. Березюк // Бібл. вісник. – 1995. – № 3. – С. 25–28.

Самійленко Т. 100 років від дня народження Надії Фрідьєвої / Т. Самійленко // Бібл. вісник. – 1995. – № 3. – С. 24–25.

Ступак В. Л. Діяльність Київського бібліотечного об’єднання / В. Л. Ступак // Історія бібліотечної справи в Україні : зб. наук. пр. – Київ, 1995. – Вип. 1. – С. 24–29.

Драган Р. А. Розвиток бібліотекознавчої думки. Харківська школа (початок ХХ ст. – 20-ті рр.) / Р. А. Драган // Вісн. Харків. держ. акад. культури : зб. наук. пр. / М-во культури і мистецтв України, Харків. держ. акад. культури. – Харків, 2000. – Вип. 2. – Про Н. Фрідьєву; с. 32–35, 38.

Кушнаренко Н. М. Фундатор бібліотечної освіти в Україні / Н. М. Кушнаренко // Вісн. Харків. держ. акад. культури. – Харків, 2000. – Вип. 2. – С. 110–123.

Літопис Національної парламентської бібліотеки України. Ч. 2. Березень 1917–1943 р. / [Гапченко П. Б., Зворський С. Л.] ; Нац. парлам. б-ка України. – Київ, 2001. – Про Н. Фрідьєву: с. 43, 46, 48, 49, 55, 57, 59–64, 91, 94, 106, 115.

Новальська Т. В. Український читач у бібліотекознавчих дослідженнях (кінець XIX – початок XXI ст.) : монографія / Т. В. Новальська. – Київ : КНУКіМ, 2005. – Про Н. Фрідьєву: с. 83, 84, 88, 90, 91, 92, 105, 118.

Дубровіна Л. А. Бібліотечна справа в Україні в ХХ столітті / Л. А. Дубровіна, О. С. Онищенко ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т рукопису. – Київ : [Б. в.], 2009. – Про Н. Фрідьєву: с. 130, 142, 182, 195, 217, 434, 435, 437.

Березюк Н. Від земського бібліотекаря до ученого: до 120-річчя від дня народження видатного українського бібліотекознавця Н. Фрідьєвої / Н. Березюк // Бібл. планета. – 2014. – № 4. – С. 34–37.

Кушнаренко Н. М. Надія Яківна Фрідьєва – видатний український бібліотекознавець, фундатор вищої бібліотечної освіти в Україні / Кушнаренко Н. М., Соляник А. А. // Вісн. Харків. держ. акад. культури. – Харків, 2014. – Вип. 44. – С. 55–63.

Березюк Н. М. Библиотековед Надежда Яковлевна Фридьева: опыт биографического исследования. (К 120-летию со дня рождения) / Н. М. Березюк, А. А. Соляник // Науч. и техн. б-ки . – 2015. – № 1. – С. 81–96.

Фрідьєва Надія Яківна : (до 120 річчя від дня народження) : біобібліогр. покажч. / М-во культури України, Харків. держ. акад. культури, Бібліотека ; [уклад.: С. В. Євсеєнко, Н. М. Березюк ; наук. ред. Н. М. Кушнаренко]. – Харків : ХДАК, 2015. – 72, [11] с. : фот. – (Видатні педагоги Харківської державної академії культури) (К биобиблиографии деятелей библиотековедения).

Ковальчук Г. І. Український науковий інститут книгознавства (1922–1936) / Г. І. Ковальчук ; наук. ред. В. І. Попик ; Нац. акад. наук України, Нац. б-ка  України ім. В. І. Вернадського, Видавничий дім «Академперіодика». – Київ : Академперіодика, 2015. – 688 с. – Про Н. Фрідьєву див. Іменний покажчик, с. 680.

Сєдих В. В. Х. Д. Алчевська і Н. Я. Фрідьєва: зв’язки в просторі, просвітництві і часі / В. В. Сєдих // Короленківські читання 2014. "Бібліотеки, архіви, музеї: формування цифрового регіонального простору" : матеріали XVII міжнар. наук.-практ. конф. (м. Харків, 8 жовт. 2014 р.) / М-во культури України, Харків. держ. наук. б-ка ім. В. Г. Короленка, Харків. держ. акад. культури, Харків. обл. від-ня (філ.) ВГО, "Укр. бібл. асоц." ; [уклад. О. П. Куніч ; редкол.: В. Д. Ракитянська, Л. В. Глазунова, А. А. Соляник та ін.]. – Харків, 2015. – С. 246–260.

Попкова Л.М. Професійна діяльність бібліотекознавця Н. Я. Фрідьєвої в Україні / Л. М. Попкова // Роль бібліотеки у створенні когнітивного ресурсу суспільства знань : технології, освіта, наука : зб. наук. праць / ред кол. Л. Г. Бакуменко [та ін]. Харків : ХДУХТ, 2016. – С. 117–128.

Фрідьєва Надія Яківна // Історія української бібліотечної справи в іменах (кінець ХІХ ст. – 1941): матеріали до біобібліогр. словника / НАН України, НБУВ, Ін-т рукопису ; уклад. Л. В. Гарбар. – Київ, 2017. –  С. 471–472.

Соколов В. Ю. Діяльність Н. Фрідьєвої в об’єднанні зусиль вивчення читачів та в організації науково-дослідної роботи Кабінету бібліотекаря Київської центральної робітничої бібліотеки ім. ВКП(б) та Кабінету вивчення книги і читача УНІК у другій половині 1920-х рр. / В. Ю. Соколов // Бібліотека. Наука. Комунікація: Інноваційні трансформації ресурсів і послуг : матеріали міжнародної наукової конференції (Київ, 4–6 жовтня 2022 р.) / відп. ред. О. М. Василенко ; редакційна колегія: Л. А. Дубровіна; О. М. Василенко; О. В. Дзира та ін. – Київ: НБУВ, 2022. – С. 260–264.

 Соколов В. Ю. Діяльність Н. Фрідьєвої в організації науково-методичної роботи Кабінету бібліотекаря Київської центральної робітничої бібліотеки ім. ВКП(б) у другій половині 1920-х рр. / В. Соколов // Інформаційне, інтелектуальне та духовне життя суспільства крізь призму біографічних досліджень діячів бібліотечної, книжкової та видавничої справи : матеріали IV Всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції (Ужгород, 15-16 листопада 2022 р.) / редкол. : М. М. Медведь, В. В. Воробець, Л. О. Мельник та ін. ; ДВНЗ “Ужгор. нац. ун-т”, Наук. б-ка. – Ужгород : Вид-во Олександри Гаркуші, 2022. – С. 228–239 (С. 230–242).

Соляник Алла Анатоліївна
Статтю створено : 02.12.2024
Останній раз редаговано : 20.01.2025